Про собор

На мальовничій поліській землі в м. Новограді-Волинському «виріс» чудовий храм в ім’я Святої Трійці. Храм цей, як символічний корабель, переносить віруючих з бурхливого житейського моря в тиху пристань Христа. Для більшості жителів він став рідним, найбільшим надбанням і відрадою. Адже зводили його православні, не рахуючись з часом, своїм віком і здоров’ям, без всякої надії на яку-небудь винагороду або плату — це справжні герої християнського служіння.

Серед величної краси храму незрівнянну духовну значимість мають ікони, через образ яких кожен віруючий звертається в молитві до Господа, Божої Матері та до святих угодників.

Слід зазначити, що основні іконописні роботи в храмі виконували місцеві майстри (О. Н. Буняк, В. І. Фурман, В. М. Мельник). Крім духовного багатства храм представляє і культурну цінність, так що місто збагатилося ще однією перлиною священної архітектури.

Зводився храм протягом 8 років. 12 серпня 1990 Архієпископом Житомирським і Овруцьким — Іовом було освячено місце закладки фундаменту Свято-Троїцької церкви. Радість і надію на здійснення мрії про храм у місті безпосередньо мали тисячі людей, які зібралися на освячення. Однак важкими і довгими виявилися дні будівництва і очікування священної служби у зведеному храмі.

На долю будівництва випала інфляція та продовольча криза в країні. Великий удар віруючим завдав філаретівський розкол. За невеликий термін — 4 роки змінилося 7 священнослужителів. В кінці 1993 року настоятелем був призначений протоієрей Валерій Ястремський, котрий своєю наполегливістю та енергією надихнув прихожан, відродив надію на реальне здійснення задуманого.

Незабаром стіни храму почали зводитися. Працювали на будівництві майстри з Івано-Франківська, потім з Почаєва. Під палючими променями сонця, в дощ і холод зводили вони стіни святого храму. Допомагали їм і парафіяни, і священики. Часто ці «сподвижники» працювали без оплати, адже церковна каса поповнюється в основному пожертвами прихожан.

І ось новозведений п’ятикупольний собор із дзвіницею заввишки 51 метр запросив урочистим дзвоном всіх на святкове богослужіння, яке очолив Преосвященнійший Гурій, єпископ Житомирський і Новоград-Волинський. Ця довгоочікувана подія сталася на свято Чудо Архистратига Михаїла 19 вересня 1998 року. З тих пір в усі святкові та недільні дні церковні дзвони запрошують в храм усіх.

26 січня 2002 р. Блаженнішим Володимиром, Митрополитом Київським і Всієї України, у співслужінні архієпископа Львівського і Галицького Августина, архієпископа Овруцького і Коростенського Віссаріона, єпископа Житомирського і Новоград-Волинського Гурія та єпископа Вишгородського Павла собор було освячено. Після літургії групі керівників міста і району, організаціям, невтомним працівникам храму і парафіянам Предстоятель Української Православної Церкви вручив церковні нагороди, а новозведеному собору подарував ікону Святої Трійці.

30 грудня 2003 р. в автокатастрофі трагічно загинули настоятель Свято-Троїцького собору прот. Валерій Ястремський, протодиякон Павло Федоров і дружина настоятеля Галина Ястремська.

Сьогодні намісником собору являється протоієрей Валентин Мороз – четвертий пасажир тієї автівки, котрому Бог благословив вижити і продовжити справу свого попередника і духовного батька приснопоминаємого протоієрея Валерія.

У наші дні, коли відбувається відродження духовної спадщини країни, хочеться вірити, що це відродження перш за все відбудеться в кожній людській душі. Храм є священним місцем, де ми за допомогою віри і любові стаємо спадкоємцями життя вічного.

Настоятелем Свято-Троїцького кафедрального собору є Його Преосвященство, Преосвященнійший Никодим, єпископ Житомирський і Новоград-Волинський.

Свято-Троїцький кафедральний собор успішно виконує свої функції в ділі проповіді Євангелія, місіонерській роботі, благочинності. При храмі діє недільна школа для дітей, недільна школа для дорослих, бібліотека, звершуються паломницькі поїздки, намісник опікується молодіжним клубом, члени якого активно займаються доброчинністю, клір собору регулярно організовує благодійні акції для дітей-сиріт, обездолених людей.