Кочовий дитячий табір Ковчег. Третя зміна. Пророк Єремія.

20.09.2017

Кочовий дитячий табір Ковчег. Третя зміна. Пророк Єремія.

Познайомившись з історією рідного краю, шляхом участі в археологічних експедиціях, організатори дитячого літнього табору звернулись за благословенням щодо більш тривалої мандрівки на сонячний південь України, з метою розширення території вивчення країни методом занурення в культуру та традиції регіону. Після  молебну за подорожуючих під час  недільної літургії, 21 серпня, в понеділок, вихованці недільної школи, дитячої кімнати та запрошені гості у складі 7 дітей та 6 дорослих відправились у захоплюючу подорож в Одеську область. 
          Дорога до Києва проминула дуже швидко під спів пісень під гітару та дискусії щодо певних місць Святого Письма. По приїзді до Києва ще залишалось більше години до потяга на Одесу. Побачивши музей залізничного транспорту, організатори групи звернутились до керівництва вокзалу з проханням ознайомлення дітей з історичними пам'ятками рухомого складу.  Головний інженер вокзалу Демчук Олександр Матвійович радо відгукнувся на прагнення патріотичного виховання дітей та запросив чергового вокзалу Люленка Олександра Петровича, щоб провести безкоштовну екскурсію по музею. 
Ранкова злива по приїзді в Одесу завадила познайомитись з містом, тому вирішили відразу їхати в с. Курортне. Пообідавши та облаштувавшись в кімнатах, дружньо пішли знайомитись з морем. До моря близько 5 хвилин спуску з кручі. Дивовижний пейзаж відкривається з цих круч: з одного боку пляжу тянеться Будакський лиман, з другого - безкрайнє море. І, навіть, дуже сильний не завадив насолодитись теплими хвилями Чорного моря. Дітей вразила велика кількість туристів з інших країн, що зміцнило почуття шанування, такої багатої на природні ресурси, нашої Батьківщини. Особливо багато було гостей з Молдови. По автомобільним номерам діти дізналися про відпочиваючих з Білорусі, Польші, Литви і навіть Болгарії. Граючись з хлопчиком з Молдови, що проживав по сусідству, діти намагались вивчати молдавську мову.
         Другий день відпочинку вирішили провести в м. Білгород-Дністровський, що знаходиться за 40 км від с.Курортне. Подорож виявилась цікавою. Дуже вдячні  директору краєзнавчого музею Білій Тетяні Павлівні  за надання можливості безкоштовного відвідування та екскурсоводу Богатирькій Ірині Петрівні за  безцінні факти історії та традицій 2500-літнього міста, яким правили в свій час Греція, Рим, Стамбул, Російська імперія. Цьогорічна участь дітей у двох археологічних експедиціях принесла свій плід в тому, що  діти уважно роздивлялись памятки археології та з цікавістю слухали про історію свого народу. Далі, завдяки небайдужості керівництва КП "Фортеця" відвідали знамениту фортецю "Аккерман", що була збудована ще в 14 столітті. Але головним, що справило враження на дітей було несподіване відвідування середньовічного театру тіней при керівництві талановитого педагога Махновської Ольги Олегівни, яка до того ж виявилась  учасником  хору Свято-Вознесенского собор м. Білгород-Дністровський. Під впливом емоцій від побаченого  не встигли на останній рейс до Курортного. Та, по молитві учасників групи, Господь в черговий раз змилувався, і група, хоч і пізно, але благополучно дісталася місця відпочинку. По можливості, учасники групи намагались зустріти новий день на сході сонця з молитвою, зарядкою та подальшим купанням у морі. І кожен схід сонця був унікальний та несхожим на попередній або наступний.

Хтось із дорослих чергував разом зі своєю групою дітей на кухні, тому з одних і тих самих продуктів кожна господиня готувала свій варіант страви і кожний варіант був унікально смачний. Велику користь такі виїздні табори мають в тому, що діти навчаюються та практикуються справжнім побутовим функціям, які знадобляться їм в побуті у дорослому житті на відміну від валентності та інших характеристик, яким навчають діей у школах. Завдяки небайдужим прихожанам собору, які щиро поділились плодами своєї городини та праці, іншими продуктами, а також частині продуктів, наданої від собору, у дітей було повноцінне санаторно-домашнє 5-ти разове різноманітне харчування, приправлене любов'ю того, хто готував. Молитва супроводжувала учасників групи на початку та наприкінці дня, при прийомі їжі та в подорожах, на пляжі та в приміщенні тощо. Традиційна для «Ковчегу» «Свіча вражень» завершувала день подякою Богові від кожної дитини за отримані в цей день блага. З цікавістю обговорювали недільне Євангельське та апостольське читання. А в останній вечір, під звуки морських хвиль та місячного сяйва провели інсценування пророцтва Єремії. Таке практичне вивчення Біблії краще засвоюється та надовго закарбовується в пам’яті дітей.

Оздоровлення дітей, шляхом купання в морі приділялось найбільше часу відповідно до складеного організаторами групи розпорядку дня. Засвоївши з попереднії двох змін практичні уроки з археології та після відвідування фортеці Аккерман, діти регулярно змагались у будівництві піщаних споруд та розкопок різноманітних артефактів на морському пляжі. А ще, прогулюючись берегом моря, мали змогу спостерігати за групою дельфінів, що пропливали дуже близько від берега. Кожного разу, спостерігаючи за Божим творінням - величчю сонця, неосяжністю моря, безмежності зірок на нічному небі, -хочеться сказали словами з Псалтирі: Гл.91 Ст. 5 "Ибо Ты возвеселил меня, Господи, творением Твоим: я восхищаюсь делами рук Твоих".
           Одного вечора, прогулючись вечірнім морем, побачили величезний промінь світла, що світив далеко в море, а потім просвічував берег. Наступного дня організатори групи отримали дозвіл на знайомство з приладом, що генерував дане світло. Владислав Володимирович, керівник з виховної роботи відділу прикордонної служби с.Курортне, дуже детально розповів  та показав дітям величезний прожектор, промінь якого проникає в залежності від погоди до 35 миль (близько 70км). Діти спробували себе в ролях прикордонників, вивчаючи засоби транспортного парку: патрульний катер, мотоцикл, квадроцикл. Наприкінці екскурсії дітям розповіли та показали, як відслідковують порушників державних морських кордонів.

І ось, вже і підійшов час прощання з морем. День перед посадкою на нічний потяг  Одеса - Рівне присвятили знайомству з історією та традиціями м.Одеси та відчули на собі привітність та доброзичливість одеситів, і насамперед, директора туристичного інформаційного центру, Катерини Василівни Лещевої, яка сприяла організації благодійних екскурсій наземною та підземню Одесою. Екскурсовод, Павло, з одеським гумором та дотепністю дуже детально розповів про історію міста. Особливо вразив вік Одеси. Після історичного Білгорода - Дністровського, на питання  Павла: "Скільки Одесі років?", діти відповіли - 1500 років. Насправді, Одеса виявилась достатньо молодим містом, якому виповнилось 230 років. Через обмеженість часу, екскурсію довелось скоротити. За клопотанням представників міської ради Одеси, на нашу групу чекала незабутня подорож підземним містом. Коли ми дістались необхідної адреси місцеві жителі дуже здивовано відповіли, що ми щось наплутали, на "Молдаванці" (спальний район Одеси) ніколи не було музея, тим паче музея-заповідника "Катакомби". І, дійсно по вул. Балківська, 161 ми натрапили на ряд гаражів, в яких проводять ремонт автівок. Побачивши наше здивування одна жіночка, провела нас до самого музею, яким виявився самий скромний із усіх гаражів. Як розповіли нам екскурсоводи Корнейчук Володимир та Бахрушина Ксенія, афішувати даний музей не можуть, оскільки він є офіційним бомбосховищем на випадок надзвичайних ситуацій. Діти з величезною цікавістю слухали екскурсоводів і година перебування під землею минула дуже швидко. Андрій та Сашко спробували себе в ролі шахтарів та випилили із стіни шматочок ракушняка на згадку.

Під час подорожі свій день народження зустріли та відсвяткували Михайло, Олександр та Катерина.

          В  результаті участі в якості гостя в двох подорожах з групою дітей недільної школи та дитячої кімнати Свято-Троїцького кафедрального собору,  14-річний Андрій Пирог  записався на відвідування уроків недільної школи.

          Від імені всієї групи висловлюємо вдячність людям, без доброго серця яких, ця подорож в історію нашої країни не була такою насиченою та яскравою:

•         Людмилі Стрільцовій, Валентині Шишоєвій, Миколі Гришкову, Катерині Соколовській, Тетяні Чернецькій, Тетяні  - за надання благодійної допомоги у вигляді продуктів харчування

•          Головному інженеру вокзалу станції Київ- пасажирський Демчуку Олександру Матвійовичу та черговому по вокзалу Люленко Олександру Петровичу – за надання можливості безкоштовного відвідування музею залізничного транспорту та проведення екскурсії.

•         Директору краєзнавчого музею м. Білгород-Дністровський, Білій Тетяні Павлівні, за надання можливості безкоштовного відвідування музею за  та екскурсоводу, Богатирькій Ірині Петрівні за безцінні факти з історії краю.

•         Директору КП «Фортеця», Морозову Олександру Володимировичу, за надання можливості безкоштовного відвідування фортеці «Аккерман»

•         Керівнику з виховної роботи відділу прикордонної служби Курортне, Владиславу Володимировичу, за проведення патріотичного ознайомлення дітей з особливостями прикордонної служби.

•         Керівнику середньовічного театру тіней при КП «Фортеця», Махновській Ользі Олегівні, за безкоштовне проведення казкової театральної вистави та залучення дітей.

•         Директору туристичного інформаційного центру, Катерині Василівні Лещевій за сприяння організації благодійних екскурсій в  м. Одеса.

•         Директор музею-заповідниак «Катакомбі Одеси» – Биковському Сергію Володимировичу та екскурсоводам Корнейчуку Володимиру Сергійовичу з Бахрушиною Ксенією Андріївною за незабутніспогади від підземної Одеси.

 

Тетяна Забродіна