Пам'ятка для прихожан

Храм – це місце, в якому людина спілкується з Богом. В храмі можна висловити подяку Господу, покаятися в гріхах, духовно оновитися та морально змінитися. Щирі молитви обов'язково будуть почуті Господом.

Однак, для багатьох істотною перешкодою, для відвідин церкви, є банальне незнання того, як правильно поводитись у храмі.

Особливих правил немає. Рекомендації, які ви почитаєте на нашому сайті, носять більш етичний характер, ніж релігійний. Тобто основне правило поведінки в храмі – це дотримання загальних правил поведінки в суспільстві.

Православні новоград-волинці відвідують наш храм для:

- участі в церковних службах;

- молитви за своїх близьких;

- духовного спілкування зі священнослужителем чи його помічниками;

- отримання психологічної консультації від дипломованого психолога;

- запрошення священика помолитися з ними в своїй оселі;

- освячення речей;

- придбання духовної літератури, свічок і церковного начиння;

- участі в православних молодіжах;

- відвідування недільних шкіл для дорослих чи дітей;

- спілкування з братами і сестрами у Христі;

- участі в прибиранні/ремонті храму;

- участі в різних соціальних проектах нашого собору;

- екскурсії;

- просто через цікавість;

і дуже часто для декількох з перерахованих вище справ одночасно.

 

Коли можна прийти в храм?

Взагалі, для вас храм може бути відчинений в будь-який час. Але, краще приходити тоді, коли він відчинений. Це буває кожного дня з 9.00 до 18.00 в небогослужбові дні. В неділю – водосвятний молебень (крім посту). Небогослужбовий день, традиційно починається зі звершення панахид о 9.00.

Графік звершення богослужінь Ви можете побачити на інформаційних стендах в самому храмі, біля воріт храму, або на головній сторінці нашого сайту. Зазвичай це субота, неділя та святкові дні, початок о 7.50. Напередодні – вечірнє богослужіння о 16.00.

 

Як вдягатися у храм?

Одяг має бути пристойним і охайним. При вході в храм чоловіки знімають головні убори. Жінки входять з покритою головою.

 

По дорозі до храму

 дехто читає молитву: «Возвеселихся о рекших мне: в дом Господень пойдем. Аз же множеством милости Твоея, Господи, вниду в дом Твой, поклонюся ко храму святому Твоему в страсе Твоем. Господи, настави мя правдою Твоею, враг моих ради исправи пред Тобою путь мой; да без преткновения прославлю Едино Божество, Отца и Сына и Святаго Духа, ныне и присно и во веки веков. Аминь.»

 

Коли йде служба.

Поводитися в храмі потрібно благоговійно - так, щоб не образити велич святині.

Приходити до служби треба завчасно, за 5-10 хвилин для того, щоб встигнути вклонитися святиням, поставити свічку, написати записку, зібратися з думками.

Входячи в храм, можете перехреститися і зробити поясний уклін.

Розмови в храмі потрібно обмежити до межі. Не потрібно ходити, ставити свічки і прикладатися до ікон, щоб не заважати іншим молиться. Все це можна зробити або до початку богослужіння, або по його закінченні.

Якщо Ви прийшли в храм з дитиною, запитайте де дитяча кімната. Вам допоможуть доглянути дитину в той час, як Ви молитиметесь.

У нас в храмі є чудовий хор. Тому, допомагати йому співати не варто.

Якщо важко стояти, Ви в будь-яку мить можете присісти на стілець. 

Не прийнято входити в храм з тваринами чи птахами.

Робити зауваження ближньому, який заважає іншим молитися потрібно неголосно і делікатно. Краще взагалі утриматися від зауважень. При необхідності, це може зробити хтось з помічників священика.

Якщо Ви прийшли на Літургію, то визначиться – будете Ви залишатися до кінця чи Вам потрібно поспішати. Вірні залишають храм після благословення священика на вихід з храму.Якщо часу обмаль, то залишити храм краще одразу після єктенії за оглашенних (тоді, коли залишають храм ті, хто не є учасниками Євхаристії) – після прочитання Євангелія.

          

Як правильно хреститися

Хресне знамення - видиме свідчення нашої віри.

Наступне хресне знамення буде правильним. Потрібно скласти докупи три перші пальці правої руки, що символізує Єдність Святої нероздільної Трійці. Два інших пальця - щільно пригнути до долоні, символізуючи тим самим сходження Сина Божого з Неба на землю (два пальці - образ двох природ Іісуса Христа - божественної і людської).

Спочатку складені персти поставляються на чоло, для освячення розуму; потім на чрево (живіт) - для освячення почуттів; після цього - на праве, а потім - ліве плече, освячуючи тілесні сили. Опустивши руку, здійснюємо невеликий уклін. Чому? Тому, що тільки що зобразили на собі Голгофський Хрест, і вклоняємося йому.

Хресне знамення супроводжує віруючого всюди. Ми хрестимося, встаючи з ліжка і лягаючи спати, виходячи на вулицю і входячи в храм; перед їжею хрестимо їжу. Хрест Христовий освячує собою все і вся, і тому зображення його віруючим на собі - спасительно і душекорисно.

 

                        Як ставити свічку в церкві

  Свічки, які віруючі беруть у храмі, щоб поставити в свічники біля ікон, мають декілька духовних значень: оскільки за свічку, зазвичай, жертвують кошти, вона є знак добровільної жертви людини Богу і Його храму, вираз готовності людини до послуху Богу (м'якість воску). Свічка є також свідчення віри, причетності людини до Божественного світла.

Палаюча свічка - це символ, видимий знак, вона виражає теплоту і полум'я любові людини до Господа або святих.

Ставити свічку можна на будь-якому підсвічнику. Немає підсвічників «заупокійних», або «заздоровних». Якщо служба звершується «за здоров’я», то Ваша свічка символізуватиме молитву за живих; якщо «за упокій», то – за усопших.

Підійшовши до свічника, слід два рази перехреститися і поклонитися святині, потім запалити свічку від інших свічок, поставити її на вільне місце (або, якщо всі місця на свічнику зайняті, просто покласти поряд - церковнослужителі самі поставлять вашу свічку на вільне місце). Втім, можете запалену свічку тримати в руках, якщо це не спричинятиме незручності іншим. Після того, як ви поставили свічку, слід ще раз перехреститися і вклонитися. Якщо дозволяє обстановка, можна прикластися до святині, - благоговійно поцілувати її. Все це має супроводжуватися молитовним зверненням до Бога, Матері Божої чи святого – до кого звертаємося з запаленими свічками.

Якщо в церкві багато людей і важко пройти туди, де б ви хотіли поставити свічку, слід просто передати її.

 

Під час кадіння

Під час кадіння храму не потрібно повертатися на триста шістдесят градусів в залежності від переміщення священнослужителя по храму. Якщо заважаєте пройти, то відступіться трішки в сторону, але погляд повинен бути спрямований на вівтар.

 

Благословення священика

Благословення має багато значень. Перше з них - привітання. Зазвичай, за руку вітаються зі священиком лише інші священики. Миряни, а також диякони, при зустрічі з батюшкою просять благословення.

Для цього потрібно скласти долоні хрестоподібно перед собою, праву поверх лівої, щоб прийняти в них благословляючу руку, і поцілувати її на знак вшанування до священного сану. Священик, благословляючи, промовляє Ім’я Христа.

Брати благословення у священика можна й тоді, коли він в цивільному одязі; не тільки в храмі, але й на вулиці, у громадському місці.

Через благословення миряни й прощаються зі священиком. Хреститися коли беремо благословення у священика не потрібно.

Друге значення священицького благословення - це дозвіл, напуття перед початком будь-якої відповідальної справи. Священик дає пораду і благословляє.

Існують благословення в ході церковної служби. Священик, вимовляючи: «Мир всім», «Благословення Господнє на вас ...», «Благодать Господа нашого ...», осіняє мирян хресним знаменням. У відповідь ми смиренно схиляємо голови, не складаючи рук і не хрестячись.

Коли священик благословляє, він промовляє коротеньку молитву благословення: «Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків». Мирянин відповідає: «Амінь», що означає згоду і підтвердження слів священика. Таким чином, між ними відбувається діалог.